Коли підірвали платину: історія неймовірного вибуху та його наслідкиКоли підірвали платину: історія неймовірного вибуху та його наслідки

Платина – блискучий метал, відомий своєю міцністю та рідкістю. Він широко застосовується у різних галузях, включаючи хімічну, електронну та автомобільну промисловості. Однак, незважаючи на свою цінність, платина може бути піддана вибуху і викликати серйозні наслідки для довкілля та людей.

Вибух платини може статися внаслідок неправильної обробки чи зберігання цього металу. Одна з причин вибухів – неконтрольована реакція платини з іншими хімічними елементами, які можуть бути поруч із нею. За некоректних умов зберігання або при змішуванні з певними речовинами платина може виділяти гази, які є вибухонебезпечними.

Вибух платини може призвести до займання та створення значних пошкоджень. При цьому найбільш небезпечним є вибух у закритому просторі, де гази, що утворюються при реакції платини, можуть накопичуватися і створювати вибухову атмосферу. При вибуху такого масштабу, платина може бути розкидана на велику відстань, становлячи небезпеку для здоров'я та життя оточуючих.

Яку дамбу підірвали 41 року в Україні?

Руйнування греблі Каховській ГЕС – це не перший подібний випадок на Дніпрі. У серпні 1941 року радянські військові, щоб зупинити наступ німців, підірвали ДніпроГЕС у місті Запоріжжі. Жертвами підриву греблі стали, за різними оцінками, до ста тисяч радянських громадян: і військові, і мирні люди.

Хто підірвав греблю у Дніпрі?

Торішнього серпня 1941 року радянське командування підірвало його греблю, щоб стримати настання вермахту. «Медуза» розповідає, чому це рішення завдало шкоди Червоній армії та мирним жителям регіону — і як ще через два роки знищити станцію спробували самі німці.

Хто підірвав греблю 1941 року?

Торішнього серпня 1941 року радянська армія відступала під тиском німецьких військ. Командування Червоної армії вирішило підірвати мости у Запоріжжі та дамбу ГЕС (яка була ще й мостом), щоб завадити ворогові переправитися на лівий берег Дніпра.