Бачачи нездатність Туреччини самостійно протистояти Росії, Великобританія та Франція у березні 1854 р. оголосили Росії війну. У 1854 р. війська союзних Туреччини держав висадилися у Криму, завдали ряд поразок російської армії та розпочали облогу Севастополя.
Головною метою об'єднаного англо-французького командування було захоплення Криму та Севастополя — військово-морської бази Росії.
Приводом для чергової війни 1853-1856 років став конфлікт на релігійному ґрунті. В 1853 турецький султан передав найважливішу святиню – Вифлеємський храм Єрусалима (на той момент це територія Османської імперії) католицької церкви. Це передбачувано спровокувало хвилю обурення православних.